Вікові страхи!
Вікові страхи!
Вікові страхи - це норма! Страх - це емоція, але може переходити в патологію, якщо нормально не прожити його.
Страх виникає від незнання. Все нове несе загрозу в нашому житті, тому діти ростуть зі страхами. Це природні механізми. Виникнення страху пов'язано з новими подразниками.
🔖В 3-4-х роки нормальними є страхи великих тварин, великих машин, гучних звуків (фен, пилосос...), падаючої води на голову, є боязнь стихійних явищ (грім, блискавка, злива), страх спати самому.
🔖В 4-5 років разом з абстрактним мисленням народжується вигаданий страх. Дитина боїться темряви, в якій легко уявити монстра зі щойно побаченого мультика. Ще з'являється страх покарання (тому може дитина вигадувати, не може нести відповідальність).
🔖В 5-6 років з'являється страх смерті. Якщо не звернути на це увагу, то в майбутньому можуть проявлятись депресивні настрої. Поруч мають бути врівноважені спокійні дорослі.
Якщо дитина не отримає на свої прямі запитання відповіді, то буде тривожитися ще більше. Немає розуміння – немає спокою.
Варто говорити про побоювання і переживання дитини: "Я розумію, що ти зараз відчуваєш...". Дуже допомагає підтримка батька.
Батько є опорою для дитини.
Мама - захистом, яка формує відчуття безпечного світу.
До 7-ми років дитина ще зв'язана з мамою невидимою емоційною пуповиною. Тобто усі емоції мами дитина відчуває. Відчуває мамине переживання за неї чи мамині тривоги загалом.
Страхи не можуть самі по собі пройти, якщо був негативний досвід (стало дійсно страшно і незвично в темряві, відбулися переживання і тривоги або на дитину напала собака (навіть просто могла стрибнути біля неї)). Наш мозок формується нашою пам'яттю і нашими діями разом з людьми, які є найближчими.
Підготувала: фахівець(консультант) практичний психолог Панасюк Ірина.
Джерела: відкритий канал: dyt. psyholog.lviv.
