ВИЗНАЧЕННЯ РІВНЯ ПІДТРИМКИ ДІТЯМ З ФУНКЦІОНАЛЬНИМИ (МОВЛЕННЄВИМИ) ТРУДНОЩАМИ
ВИЗНАЧЕННЯ РІВНЯ ПІДТРИМКИ ДІТЯМ З ФУНКЦІОНАЛЬНИМИ (МОВЛЕННЄВИМИ) ТРУДНОЩАМИ
З січня 2022 року є чинними зміни у нормативній базі сфери освіти, які закріпили професійній спільноті наступні поняття:
Освітні труднощі - труднощі у навчанні, які впливають на процес здобуття освіти та результати навчання здобувачів освіти відповідного року навчання;
Підтримка в освітньому процесі - підтримка, що надається здобувачам освіти постійно або тимчасово та передбачає створення для них сприятливих для навчання умов у закладі освіти, а також здійснення додаткових заходів, спрямованих на подолання їх освітніх труднощів, у тому числі тих, що виникли внаслідок психологічної травми.
Визначено також категорії (типи) особливих освітніх потреб (труднощів). Мовленнєві труднощі належать до категорії функціональних труднощів, до яких відносяться також сенсорні та моторні.
Функціональні (сенсорні, моторні, мовленнєві) труднощі можуть полягати в обмеженні життєдіяльності різного ступеня прояву слухової, зорової, опорно-рухової (кістково-м’язової), мовленнєвої функцій (стосуватися
відтворення звуко-складової структури слова;
розбірливості мовлення;
темпу і ритму;
мелодико-інтонаційного малюнку;
характеристик голосу;
розрізнення звуків мовлення на слух;
використання словникового запасу і граматики;
перебігу читання, письма, комунікації).
За важкістю особливостей розрізняють 5 ступенів прояву:
1 Перший ступінь прояву труднощів: наявність незначних, поодиноких особливостей функціонування мовлення, які можуть бути присутні в різних поєднаннях.
2Другий ступінь прояву труднощів: наявність значних особливостей функціонування мовлення, які можуть бути присутні в різних поєднаннях, створювати бар’єр в успішному опануванні знань і взаємодії.
3 Третій ступінь прояву труднощів: наявність виражених особливостей функціонування мовлення, які можуть бути присутні в різних поєднаннях, спричинювати особливості когнітивного, емоційно-вольового функціонування, створювати бар’єр в успішному опануванні знань і взаємодії.
4Четвертий ступінь прояву труднощів: наявність чітко окреслених особливостей початкової стадії функціонування мовлення, які можуть бути присутні в різних поєднаннях, спричинювати особливості когнітивного, емоційно-вольового функціонування, створювати бар’єр в успішному опануванні знань і взаємодії.
5П’ятий ступінь прояву труднощів: наявність особливостей функціонування мовлення різного ступеня прояву в поєднанні з іншими особливостями функціонування, що може створювати суттєвий бар’єр.
Основним індикатором переведення певних особливостей розвитку до статусу особливих освітніх потреб (у подальшому – для надання освітніх послуг закладом освіти, пристосування освітнього середовища до стану розвитку дитини), визначення ступеня прояву труднощів є ?? визначення бар’єрів та того, наскільки ці бар’єри перешкоджають опануванню програмового матеріалу ??.
Інститутом спеціальної педагогіки і психології ім. М. Ярмаченка НАПН України за підтримки Міністерства освіти і науки України розроблено методичні рекомендації, які мають допомогти фахівцям у визначенні компетенцій дітей, бар’єрів, труднощів та необхідного рівня підтримки:
Методичні рекомендації щодо визначення освітніх труднощів та рівнів підтримки у дітей раннього та дошкільного віку;
Мметодичні рекомендації для інклюзивно-ресурсних центрів щодо визначення категорій (типології) освітніх труднощів у осіб з ООП та рівнів підтримки в освітньому процесі.
В першому посібнику динаміка розвитку мовлення дитини представлена через три періоди: довербальний (триває до одного року), перехід до активного мовлення (від одного до трьох років) і вдосконалення мовлення (від трьох до семи років). Задачею фахівців є співвіднесення результатів спостереження та обстеження з запропонованими критеріями.
Відповідно до Методичних рекомендацій для інклюзивно-ресурсних центрів щодо визначення категорій (типології) освітніх труднощів у осіб з ООП та рівнів підтримки в освітньому процесі, визначено такі «зони труднощів»:
Особливості стану сформованості фонетико-фонематичної сторони мовлення
Особливості голосового оформлення мовлення, фонаційного дихання
Особливості лексико-граматичного оформлення мовлення
Особливості стану сформованості темпо-ритмічної сторони мовлення
Особливості стану сформованості навичок читання та письма
Так саме задачею фахівців є співвіднесення результатів спостереження та обстеження з запропонованими критеріями.
ВАЖЛИВО
Пам’ятати, що ступені труднощів (поодинокі, легкі, помірні, тяжкі, найтяжчі) співпадають за назвами з визначенням рівнів порушень за МКХ, але не означають їхню тотожність!
(Наприклад, інтелектуальні труднощі легкого ступеня (відповідно до МКФ) ≠ легка розумова відсталість (за МКХ)).
Компетенції дитини та труднощі визначаються виключно відповідно до Міжнародної класифікації функціонування, а не за класифікацією хвороб. Фахівцям варто усвідомити це самим та роз’яснити батькам задля запобігання непорозумінь.
Розуміти, що визначити в рекомендаціях чіткі критерії неможливо. Тому фахівцям необхідно орієнтуватись на результати спостережень та вивчення дитини, співвідносити їх з критеріями вікового розвитку та визначати, наскільки суттєвий для опанування програмового матеріалу (групи або класу) бар'єр створюють виявлені труднощі.
Усвідомлювати, що дії фахівців щодо визначення підтримки для дитини, рекомендації, які вони надають педагогам, мають бути спрямовані на користь дитини.
Підготувала - фахівець ІРЦ Сива О.В.
