ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ АЛЬТЕРНАТИВНОЇ ТА ДОДАТКОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ У ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ
ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ АЛЬТЕРНАТИВНОЇ ТА ДОДАТКОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ У ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ
Спілкування та мовлення є одними з найважливіших функцій для соціалізації у будь-якому колективі, і для сучасної людини ця навичка є просто необхідною. Діти, які мають особливі освітні потреби, часто потребують допомоги під час спілкування для того, аби воно приносило користь та надавало інформативну підтримку.
Що таке альтернативна і додаткова комунікація?
Альтернативна і додаткова комунікація (АДК), за визначенням Міжнародної асоціації з альтернативної і додаткової комунікації, – це набір засобів і стратегій, які може використовувати будь-яка особа для вирішення щоденних завдань спілкування.
У спілкуванні ми використовуємо не тільки слова. Крім слів, ми користуємось жестами та мімікою, текстовими повідомленнями, смайлами-емоджі в телефоні. Малюнки на дорожніх знаках, вказівники, символічні зображення, розташовані у громадських закладах, «повідомляють» нам про певні правила та надають важливу інформацію.
Кому та для чого потрібна АДК?
Альтернативна і додаткова комунікація є важливою насамперед для людей з мовленнєвими розладами при таких особливостях розвитку, як аутизм, інтелектуальна недостатність, порушення розвитку мовлення та інші стани, а також у разі втрати набутого мовлення внаслідок інсультів, травм тощо.
АДК може мати різні форми: мовлення, погляд, текстові повідомлення, жести, вираз обличчя, дотик, жестова мова, піктограми, малюнки, додатки з символами та пристрої для генерації мовлення тощо.
АДК можуть користуватись і діти, і дорослі. Деякі особи послуговуються АДК тимчасово, впродовж якогось періоду. Інші — протягом усього життя. Кожна людина може використовувати ті засоби комунікації, які є зручними для неї, комбінувати та поєднувати різні засоби та форми спілкування (міміку, жести, піктограми, слова).
Якими мають бути такі зображення?
Вони мають відповідати:
- індивідуальним особливостям розвитку користувача;
- особливостям сприйняття візуальної інформації;
- особливостям емоційного реагування;
- моторним особливостям;
- комунікативним потребам.
Дуже часто діти з розладами аутистичного спектру нібито чудово бачать всі зображення та мають непоганий життєвий досвід, але можуть сприймати інформацію фрагментарно. Окрім того, у деяких дітей певний колір може викликати якусь негативну реакцію, і про це все необхідно пам’ятати під час вибору картинок.
Типи зображень:
У роботі можна використовувати піктограми та символьні зображення, проте варто обов’язково розуміти, для чого використовувати те чи інше зображення.
Піктограма – це знак, що зображає найважливіші впізнавані риси об’єкта, предмета або явища, на які він вказує. Найчастіше в схематичному вигляді. Також піктограми можуть давати не пряме значення, а опосередковане, та змушувати думати над тим, що хоче передати людина, яка застосовує картку.
Характеристика матеріалів. Якими вони мають бути?
- Враховують особливості сприйняття, мисленнєвої діяльності, процесів обробки та запам’ятовування інформації;
- Враховують різномаїття емоційних реакцій дитини на кольорове забарвлення, деталізацію та можливості самоідентифікації із зображеними героями.
- Враховують толерантне ставлення до різних рас, національностей, гендеру, ваги, інвалідності;
- Мають бути відповідного розміру;
- Можуть мати різний ступень деталізації та схематизації;
- Можуть мати підпис друкованими літерами або бути без підпису;
- Не можуть завдати шкоди здоров’ю дитини;
- Чітко демонструють конкретний предмет, об’єкт, суб'єкт, дію або характеристику;
- Доволі контрастні щодо тіла.
Зображення можуть бути справді корисними для дітей та навіть дорослих людей, які мають порушення комунікативної або мовленнєвої сфери. Таким чином, якщо дитина не зможе спілкуватись за допомогою усного мовлення, вона хоча б буде знати як робити це за допомогою символьного зображення, використовувати ці знання у відповідних ситуаціях та бути сприйнятою іншими людьми.
Алгоритм ведення візуальних засобів АДК
- Дібрати слова відповідно до актуальних лексичних тем дитини.
- Дібрані слова мають складатися у словосполучення і короткі фрази, адже дуже важливо поміркувати над тим, яким чином дитина потім буде поєднувати слова, які вона вивчає.
- Застосовуйте не більше 1-3 образів одночасно, пропонуючи для ознайомлення дитині нові слова. Звичайно, коли дитина вже знає багато слів, в неї будуть свої набори для певних ситуацій, проте коли ми знайомимо її з такими засобами, то нам необхідно, щоб дитина не заплуталась в поняттях.
- Важливо чітко та голосно промовляти слово, вживаючи його у відповідній формі, намагайтеся артикулювати виразно.
- Вводити нові поняття та збільшувати ступінь складності необхідно поступово – від легких до складніших.
- Стимулюйте використовувати знайомі конструкції у спілкуванні з дорослими та однолітками.
- Дайте можливість дитині відповідати на уроці за допомогою обраного виду АДК.
- Знайомте усіх дітей в класі з АДК.
- Не уникайте промовляння слів уголос, називається слова при демонстрації карток.
- Підтримуйте дитину емоційно і словами-картками-жестами, які висловлюють схвалення.
Для того, щоб дізнатись більше про практику введення альтернативної і додаткової комунікації в закладах освіти переходьте за посиланням та дивіться вебінар Маргарити Чайки: https://vseosvita.ua/webinar/praktika-vvedenna-alternativnoi-dodatkovoi-komunikacii-v-zakladah-osviti-480.html
