A A A K K K
для людей з порушеннями зору
Комунальна установа "Інклюзивно-ресурсний центр" Рожищенської міської ради Луцького району Волинської області

Особливості формування звуко-складової структури слова  у дітей з моторною алалією

Дата: 04.04.2023 11:22
Кількість переглядів: 25

Особливості формування звуко-складової структури слова  у дітей з моторною алалією

          В сучасній науковій літературі «звуко-складова структура слова» визначається як характеристика слова з точки зору кількості, послідовності і видів звуків і складів, що входять до його складу.

          Як зазначає у своїх дослідженнях Ю.В.Рібцун, якщо в нормальному онтогенезі елізії складів долаються до 2 р. 3 міс., додавання кількості та уподібнення складів зникає до 2,5 р., а скорочення збігів приголосних - до трьох років, то за умов дизонтогенезу порушення звуко-складової структури спостерігаються упродовж дошкільного та молодшого, а у випадках складних мовленнєвих порушень і середнього шкільного віку, що призводить до значних труднощів у засвоєнні дітьми навичок звукового та звуко-буквеного аналізу, в оволодінні предметами мовного циклу, до порушення спілкування в цілому, виникнення негативних психологічних нашарувань. 

  Порушення формування, розвитку та засвоєння звуко-складової структури слова найчастіше спостерігається у дітей з моторною алалією. Характерною ознакою даного порушення є нестійкість звукових образів слів (Є. Соботович, В. Орфінська, Н. Січкарчук, А. Маркова) .

  Своєрідність таких спотворень викликана тим, що у зв’язку з вимовними та сенсорними утрудненнями дитини під час вимови слів звукова структура слова не виступає як цілісний звуковий комплекс. Звук може стати одиницею висловлювання.

          За науковими дослідженнями вчених С.М. Заплатної, Ю.В. Рібцун, Є.Ф. Соботович та інших у дітей з моторною алалією спостерігаються характерні помилки у самостійному та відображеному мовленні, які не притаманні дітям з будь-якими іншими мовленнєвими порушеннями (дислалія, дизартрія, ринолалія тощо). Найчастіше спостерігаються такі специфічні помилки в процесі вимовляння слів різної складової структури:

- заміна або пропуски звуків як на більш прості, так і на складні за артукаляцією звуки;

- рідко спостерігається порушення вимови звуків раннього онтогенезу.

          Заплатна С.М. пропонує таке групування помилок, що проявляються на мовленнєвому знаковому рівні функціонування артикуляторного механізму, тобто в процесі вимовляння звуку не ізольовано, а в складі слова:

       І. Заміни звуків.

       Одразу зазначимо, що заміни звуків у дітей з моторною алалією, на відміну від замін, що спостерігаються у дітей із порушеною звуковимовою (дислалія, дизартрія, ринолалія) мають специфічний характер і тому є діагностичними.

1. Варіативні заміни. Один і той же звук, який дитина ізольовано вимовляє правильно, в процесі автоматизації може мати одразу декілька замінників (шоколад – соколад, токолад, чьоколад).

2. Парадоксальні заміни. Дитина заміню простіший звук за артикуляцією на більш складний (зима – чима, цима; шуба - щуба).

3. Взаємозаміни, коли у словах відбувається перестановка звуків (капуста - тапуска; пакет - тапек).

4. Одночасно з підвищенням рівня розвитку мовлення зростає кількість різноманітних замін у словах.

У дітей з аферентною моторною алалією в процесі моторного програмування висловлювання не відбувається відбір потрібних артикуляцій. О.Р.Лурія пояснює це тим, що в руховій пам’яті дитини ще недостатньо закріплені рухові артикуляційні схеми – «образи» звуків. Імпульси, що надходять від мовленнєво-рухових органів не аналізуються повною мірою, а хаотично затікають в різні м’язові групи. Це призводить до нестабільного відтворення звукового складу слова, виникають багаточисельні, хаотичні заміни звуків, пошук потрібних артикуляцій. Одне і те ж саме слово має різне звукове оформлення, іноді звуковий склад так дезорганізується, що слово не можна впізнати. Водночас зберігається складо-ритмічна структура слова (скотавошка, шкотолофка, закатарідка - сковорідка; касамас - космонавт) [5].

          У дітей з іншими мовленнєвими порушеннями з розвитком мовлення кількість помилок навпаки зменшується.

         II. Пропуски звуків.

         Спостерігаються саме непостійні пропуски звуків у словах. Дитина пропускає як складні за артикуляцією звуки, так і прості. Найчастіше відбувається пропуск у позиції збігу приголосних (плов - пов; міст - міт;).

          III. Спотворена вимова звуків. 

          Загалом, у дітей з моторною алалією дуже рідко спостерігається спотворена вимова звуків у словах. Спотворена вимова звуків може спостерігатися у дітей, які мають недоліки у будові органів артикуляційного апарату. Найчастіше це варіанти велярного ротацизму, міжзубного сигматизму свистячих звуків. У поодиноких випадках можливе співіснування спотвореної і правильної артикуляції звуків (носовий сигматизм свистячих, шиплячих звуків).

     Можна зробити висновок, що різноманітні помилки, які виникають у процесі відтворення звукового складу слова не обумовлені суто артикуляційними труднощами і не залежать від стану артикуляційної моторики. Характер помилок під час відтворення звукового складу слова є своєрідним, а тому діагностичним для виявлення моторної алалії.

 

         За механізмом порушення можна виділити такі типи помилок:

         1. Елізії -  це скорочення складової структури за рахунок випадіння цілих складів (дильник - холодильник; кий - великий; ки - киця; фон - телефон).

          Механізм таких помилок пояснюється як артикуляторними (моторними), так і фонематичними (сенсорними) утрудненнями, що виникають на етапі моторного програмування дії породження мовленнєвого висловлювання (Є.Ф.Соботович).

           У  фонематичному уявленні дитини складові компоненти слова ніби виокремлюються, розділяються і тому відсутня цілісність, послідовність звукового ланцюжка (комплексу).

            2. Додавання зайвого складу або звуку у позиції збігу приголосних.

      Наслідком стереотипного повторення одного зі складів (кококос -кокос, квітка - кивітика) дитина додає зайвий склад або звук, що можна пояснити не сформованістю слухового контролю за власним мовленням.

     Додавання зайвого голосного між приголосними у позиції збігу пояснюється тим, що легше вимовити звукокомплекс, що складається із приголосного і голосного (приголосний + голосний), ніж склад типу приголосний + приголосний + голосний (тирава, тарава - трава; бирови, бурови - брови).

           3. Персервації - перестановка складів у слові. 

           Цей тип помилок виникає у дітей з низьким рівнем фонематичного сприйняття, аналізу та синтезу, а також через відсутність контролю над власним мовленням (темелик – метелик, шинама – машина). Часто спостерігаються перестановки саме наголошеного складу. Дитина намагаються поставити наголошений склад ближче до початку слова або почати з нього вимову слова.

  1. Антиципації - уподібнення складів. 

     У даному випадку при вимові слів кількість складів та ритмічний «малюнок» слова  дитина відтворює правильно. При цьому  склади у слові уподібнюються один до одного, що призводить до повторення одного і того ж складу. Водночас дитина взмозі правильно повторити кожен склад у слові в ізольованій позиції, але при вимові злито виникають труднощі.

    Уподібнення складів виникає внаслідок спрощення вимови слова і на ранніх етапах оволодіння складовою структурою слова є єдиною можливістю відтворення складо-ритмічної будови (мамазин - магазин; бабабан - барабан).

  1. Контамінації - об’єднання складових систем двох слів. 

          Для дітей з моторною алалією цей тип помилок є діагностичним.         Виникнення контамінацій у дітей з моторною алалією  можна пояснити низький рівень фонематичних можливостей, не сформованість фонематичного аналізу та синтезу і контролю, відсутність цілісного уявлення про структуру слова, його кінетичний «образ».  

    Даний тип порушення є нестійким. Неправильна, непостійна контамінаційна структура не закріплюється за певними словами. Іноді дитина може позначати словом-контамінацією ціле речення (їшуткою – їхати маршруткою; лисин –лимон, апельсин; пізин – піти в магазин).

      Помилки такого типу не спостерігаються в мовленні дітей з іншими мовленнєвими порушеннями, а є діагностичними у дітей з моторною алалією.

6. Спотворення структури окремого складу, а саме  у дитини виникають труднощі у вживанні слів зі збігом приголосних на початку слова, в середині або в кінці. Дитина перетворює закритий склад на відкритий (капута - капуста), склад зі збігом приголосних - у склад без збігу (пати - спати).

          На більш високому рівні мовленнєвого розвитку дітей з моторною алалією спостерігається не тільки більша кількість помилок у процесі вимовляння слів, але й їх різноманітність. В одному й тому ж слові можна виявити помилки різних типів: скорочення складової структури та уподібнення складів (хохотил - холодильник); уподібнення складів водночас із додаванням зайвого складу (нанасад - ананас; хохопет - логопед; у тетезівоті - телевізор). Трапляються й інші комбінаторні поєднання помилок.

         Під час проведення якісної діагностики та аналізу зразків мовлення дітей з моторною алалією (ЗНМ II рівня)  вчені прийшли до висновку, що механізм оволодіння складовою структурою слова не перебуває у причинно-наслідковій залежності від стану артикуляційної моторики та оволодіння вимовою окремих звуків. Навіть, якщо дитина з моторною алалією правильно вимовляє певні звуки ізольовано, складова структура слова, до якого входять дані звуки, буде порушена. А саме, у позиції збігу приголосних один з них пропускається. У складних за складовою структурою словах частіше спостерігаються заміни, пропуски, перестановки та уподібнення. Чим більше складів у слові, тим більше різноманітних комбінаторних помилок з’являється у процесі його відтворення.

           Крім означених помилок фонетико-фонематичного характеру, у частини дітей з моторною алалією спостерігається уповільнений темп мовлення, подовжене вимовляння звуків у словах, необґрунтовані паузи в мовленні, емоційні вигуки-емболи під час активного пошуку звуко-складового образу слова. Ці особливості мовлення пояснюються утрудненнями в процесі пошуку мовних одиниць і правил їх функціонування.

            Допис підготувала фахівець інклюзивно-ресурсного центру 

(вчитель-логопед) О.В.Сива.

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора