Класифікація алалії
Класифікація алалії
За довгі роки вивчення проблеми запропоновано багато класифікацій алалії залежно від механізмів, проявів і ступеня вираженості недорозвинення мовлення.
Нині в логопедії використовується класифікація алалії, згідно з якою виділяють:
- експресивну (моторну) алалію;
- імпресивну (сенсорну) алалію;
- змішану (сенсо-моторну) алалію з переважанням порушення розвитку експресивного або імпресивного мовлення.
При ранньому органічному ураженні кіркового відділу мовленнєво-рухового аналізатора розвивається моторна форма алалії. Ці структури мозку дуже вразливі на ранніх стадіях онтогенезу та різні негативні впливи провокують їхнє ураження. В майбутньому у дитини розвиваються порушення мовленнєвих і немовленнєвих процесів. При даній формі алалії дитина розуміє звернене до неї мовлення у повному або частковому обсязі, розуміє конкретні значення слів (іменники, прикметники, дієслова тощо), взаємодіє та виконує інструкції дорослих, але власне мовлення дитини не розвивається. Характерною ознакою даної форми алалії є порушення складової структури слова, яке перешкоджає оволодінню усним мовленням, зокрема, засвоєнню словникового запасу, граматичних форм та категорій, призводить до труднощів навчання грамоти. Залежно від ураженої зони розрізняють аферентну моторну й еферентну моторну форми. При аферентній моторній алалії наявне ураження постцентральної звивини (нижніх тім’яних відділів лівої півкулі), що супроводжується кінестетичною артикуляторною апраксією. Еферентна моторна алалія виникає при ураженні премоторної зони кори (центру Брока, задньої третини нижньої лобової звивини) і виражається в кінетичній артикуляторній апраксії.
При ураженні кіркового відділу мовленнєво-слухового аналізатора (центру Верніке, задньої третини верхньої скроневої звивини) виникає сенсорна форма алалія. При збереженому фізичному слухові, дитина повно або частково не розуміє звернене до неї мовлення оточуючих. Це свідчить, що порушується вищий кірковий аналіз і синтез.
У дітей з моторною алалією відзначаються мовленнєві прояви порушення та немовленнєві (неврологічні, психологічні).
Неврологічна симптоматика при моторній алалії представлена насамперед руховими розладами: незвичністю, недостатньою координованістю рухів, слабким розвитком моторики пальців рук. Діти мають труднощі з опануванням навичками самообслуговування (застібання ґудзиків, зашнуровування взуття та ін.), виконанням дрібно-моторних операцій (складанням мозаїки, пазлів та ін.).
Психологічна характеристика дітей з моторною алалією відзначає найчастіше порушення пам’яті (особливо мовленнєво-слухової), уваги, сприйняття, емоційно-вольової сфери. За особливостями поведінки діти з моторною алалією можуть бути гіперактивними, розгальмованими або малорухомими. Більшість дітей з моторною алалією мають знижену працездатність, високу стомлюваність, мовленнєвий негативізм. Інтелектуальний розвиток у цих дітей страждає вторинно, внаслідок мовленнєвої недостатності. У міру розвитку мовлення інтелектуальні порушення поступово компенсуються.
Виражена дисоціація між станом експресивного та імпресивного мовлення відзначається саме при моторній алалії, тобто дитина розуміє звернене до неї мовлення у повному або частковому обсязі, розуміє конкретні значення слів (іменники, прикметники, дієслова тощо), взаємодіє та виконує інструкції дорослих, але власне активне мовлення дитини не розвивається. Всі етапи становлення мовленнєвих навичок (белькотання, монологічне лепетання, слова, фрази тощо) відбуваються із запізненням, а самі мовленнєві реакції значно скорочені.
Незважаючи на те, що дитині з аферентною моторною алалією потенційно доступне виконання будь-яких артикуляторних рухів (на відміну від дизартрії), вимова звуків грубо порушена. При цьому виникають стійкі заміни і змішання артикуляційно спірних фонем, що призводить до неможливості відтворення або повторення звукового образу слова.
При еферентній моторній алалії провідним мовленнєвим порушенням є неможливість виконання серії послідовних артикуляційних рухів, що супроводжується грубим перекручуванням складової структури слова. Не сформованість динамічного мовленнєвого стереотипу може призвести до появи заїкання на тлі моторної алалії.
Словниковий запас при моторній алалії значно відстає від вікової норми. Нові слова засвоюються з труднощами, в активному словнику переважають ужиткові терміни. Малий лексичний запас зумовлює неточне розуміння значень слів, їх недоречне вживання в мовленні, заміну за семантичною і звуковою подібністю. Характерною рисою моторної алалії є абсолютне переважання в словнику іменників у називному відмінку, різке обмеження застосування інших частин мови, труднощі в засвоєнні та диференціації граматичних форм.
Фразове мовлення при моторній алалії представлена простими короткими реченнями (одно- або двоскладовими). Як наслідок, при алалії наявне грубе порушення формування зв’язного мовлення. Діти не можуть послідовно викласти події, виділити головне і другорядне, визначити тимчасові зв’язки, причину і наслідок, передати зміст явищ і подій.
При тяжких формах моторної алалії у дитини є тільки звуконаслідування і окремі лепетні слова, які супроводжуються активною мімікою і жестикуляцією.
При сенсорній алалії провідним дефектом є порушення сприйняття і розуміння змісту зверненого мовлення. При цьому фізичний слух у таких дітей збережений, і вони нерідко страждають на гіперакузію – підвищену сприйнятливість до різних звуків.
На тлі слухової агнозії власна мовленнєва активність у дітей з сенсорною алалією підвищена. Проте їх мовлення є набором безглуздих звукосполучень і обривків слів, ехолалій (неусвідомленого повторення чужих слів). Загалом при сенсорній алалії мовлення нескладне, позбавлене сенсу і незрозуміле для навколишніх (логорея – «словесний пронос»). У мовленні дітей з сенсорною алалією наявні численні персеверації (нав’язливі повторення звуків, складів), елізії складів (пропуски), парафазії (звукові заміни), контамінації (об’єднання частин різних слів одна з одною). До власного мовлення діти із сенсорною алалією не критичні; для спілкування широко використовують міміку і жести.
При тяжких формах сенсорної алалії розуміння мовлення цілком відсутнє; в інших випадках воно має ситуативний характер. Однак, навіть якщо дитині доступний сенс фрази в певному контексті, при зміні словоформи, порядку слів у реченні, темпу мовлення розуміння втрачається. Часто в осмисленні мовлення дітям із сенсорною алалією допомагає «читання з губ» мовця.
Недостатність фонематичного слуху при сенсорній алалії призводить до нерозрізнення слів-паронімів; не сформованості співвіднесеності почутого і сказаного слова з тим чи іншим предметом або явищем.
Грубе спотворення розвитку мовлення при сенсорній алалії призводить до вторинних порушень особистості, поведінки, затримки інтелектуального розвитку. Психологічні особливості характеризуються труднощами при включенні й утриманні уваги, підвищеним відволіканням і виснажуванням, нестійкістю слухового сприйняття і пам’яті. У дітей з сенсорною алалією може відзначатися імпульсивність, хаотичність поведінки або, навпаки, інертність і замкнутість.
У чистому вигляді сенсорна алалія спостерігається нечасто; зазвичай трапляється змішана (сенсо-моторна) алалія, що вказує на функціональну нерозривність мовленнєво-слухового і мовленнєво-рухового аналізаторів.
Запорукою успіху корекційної роботи при алалії є її ранній (з 3-4 років) початок, комплексний характер, системний вплив на всі компоненти мовлення, формування мовленнєвих процесів в єдності з розвитком психічних функцій. При моторній алалії мовленнєвий прогноз більш сприятливий; при сенсорній і сенсорно-моторній – невизначений. Значною мірою на прогноз впливає ступінь органічного ураження головного мозку. У процесі шкільного навчання у дітей з алалією можуть з’явитися порушення писемного мовлення (дисграфія і дислексія).
Забезпечення умов для сприятливого перебігу вагітності й пологів, раннього фізичного розвитку дитини сприяє запобіганню алалії у дітей. Корекційна робота з подолання алалії дозволяє запобігти виникненню вторинних інтелектуальних порушень.
Статтю підготувала фахівець інклюзивно-ресурсного центру (вчитель-логопед) Сива О.В.
