Розвиток відчуттів
Треба розвивати у дитини тактильні відчуття… Такі слова іноді чують або читають мами і перша думка, яка виникає: і їх теж треба розвивати? Так – потрібно. Адже, тактильні (дотикальні) відчуття важливі для гармонійного розвитку дитини так само, як зорові й слухові.
Як же батьки можуть розвивати тактильні відчуття дитини ? Насправді, нічого складного немає!
Аби розвивати тактильні відчуття дитини до 3-х років, батьки мають називати властивості предметів, з якими «зустрічається» дитина в грі чи повсякденних активностях. Зокрема, розповідати, не лише якої вони форми, кольору, розміру, а ще і які вони на дотик — гладкі чи шорсткі, теплі чи холодні, важкі чи легкі тощо. Головне завдання батьків - давати можливість дитині відчути як можна більше різних відчуттів, які виникають від дотиків, тиску, вібрації, дії фактури. При цьому важливо: дитина торкається, відчуває, «випробовує на собі» різними частинами тіла, а батьки при цьому промовляють ознаки предмета. Наприклад, хутро - м'яке, пухнасте, воно лоскоче.
Розвитку тактильних відчуттів дітей 3-8 років допоможуть :
1)Кінетичний пісок (можна ліпити формочками «Пасочки», організувати «Пошуки скарбів»).
2) Підноси з крупами, в яких можна писати, малювати, ховати і шукати на дотик предмети.
3) Ігри з водою. Наприклад, запускати кораблики по воді, рухати їх диханням.
4) Фольга. Дайте дитині шматочок фольги, нехай вона помне її, потім разом розгладьте фольгу назад. Пошарудіть шматочком фольги в процесі її зминання. Якщо дитина вже розмовляє, обговоріть, що нагадують звуки фольги.
5) Крупи, квасоля сушена, шишки, каштани. Різноманітність форм перерахованих предметів дасть простір не тільки випробовуваним відчуттями, але і польоту фантазії. Обговоріть, на що схожі відчуття,які відчуває дитина, досліджуючи шкаралупу каштана або шишку (поколювання, свербіж, біль).
6) Домашні басейни з кульками.
7) Впізнавання предметів на дотик (цю гру люблять і дорослі діти).
Впізнавання продуктів на смак, спецій і продуктів за ароматом.
Можна запропонувати дитині ігри, які розвивають тактильні відчуття :
1) «Впіймай звірка» -запропонуйте дитині закрити очі, потім візьміть його улюблену м’яку іграшку (бажано невеликих розмірів) і проведіть її по частинах його тіла. Дитина повинна визначити де «пробіг» звір — по нозі, спинці, шиї тощо.
2)«Мішечок з секретом» — покажіть і дайте помацати дитині кілька різних дрібних предметів: квасоля, намистини, крупу, макаронні вироби певної форми. Промовте назви цих предметів. Потім попросіть малюка відвернутися, а предмети розсортуйте за непрозорими мішечках. Коли дитина повернеться, попросіть її закрити очі і навпомацки визначити те, що знаходиться в кожному мішечку.
3)«Чарівний мішечок» -у мішечок можна покласти парні предмети, які відрізняються однією ознакою (2 кульки - велика й мала, 2 палички -товста й тонка). Потрібно на дотик визначити предмет і назвати його ознаки, вказати з чого зроблений предмет (скло, метал, дерево, пластмаса, гума, тканина).
4) «Впізнай предмет» - на столі розкладають різні об'ємні іграшки або невеликі предмети (брязкальце, м'ячик, кубик, гребінець, зубна щітка тощо) та накривають зверху тонкою, але щільною і непрозорою тканиною. Дитині пропонують через тканину на дотик визначити предмети і назвати їх.
5) «Знайди пару» - два комплекти карток з різною поверхнею, обклеєних фактурним картоном, тканиною чи фольгою. Дитина шукає на дотик пару до запропонованої картки.
6) «Тактильні мішечки» - мішечки з однакової тканини наповнені горохом, квасолею, гречкою, монетками, ґудзиками. Дитині потрібно впізнати що в мішечку, розкласти за розміром наповнювача.
Постійно тренуючи тактильні здібності дітей, батьки допоможуть їм більш якісно сприймати інформацію про навколишній світ,формувати адекватне уявлення про нього .
Вплив дрібної моторики на здатність дитини вчитися
1—3 роки - пальчикова гімнастика. Результати досліджень учених, практичний досвід дефектологів, логопедів свідчать, що останнім часом у дітей помітно знизився рівень розвитку тонких рухів пальців рук і, на жаль, зросла кількість дітей із затримкою мовленнєвого та психічного розвитку. Фахівці встановили, що у більшості дітей із загальним недорозвиненням мовлення пальчики малорухливі, їхні рухи неточні, неузгоджені, нескоординовані. Таким дітям складно переключитися з виконання одного руху на інший.
На жаль, про проблеми з координацією рухів і дрібною моторикою у дитини батьки дізнаються лише у період підготовки дитини до школи або вже у шкільному віці, коли дитина під час навчання починає відставати від однолітків, не встигає за програмою. При цьому навантаження на дитину значно зростає, адже, крім засвоєння нової інформації, ще доводиться вчитися утримувати ручку в неслухняних пальцях. Але такі проблеми можна попередити, якщо вчасно виявити відставання у розвитку координації рухів і дрібної моторики у дитини. При правильно спланованій корекційній роботі можна виправити ситуацію ще у дошкільному віці.
Варто пам'ятати, що мовленнєві області у корі великих півкуль головного мозку формуються під впливом збільшення імпульсів, які інтенсивно йдуть від пальців рук. Дрібна моторика безпосередньо пов'язана з мовленням і позначається не лише на його розвитку, а й сприяє запобіганню та усуненню можливих мовленнєвих порушень. Крім того, безпосередньо впливає на здатність дитини вчитися — що «розумніші» руки, то розумніший малюк. Вся справа в головному мозку. А точніше в центрах, що відповідають за рухи пальців рук і мовлення. Дані центри розташовані дуже близько один до одного. Таким чином, розвиваючи дрібну моторику, ми тим самим стимулюємо відповідні відділи мозку, активізуємо і сусідні відділи, що відповідають за мовлення.
На думку доктора медичних наук, професора Маріонілли Кольцової, є всі підстави розглядати кисть руки як орган мовлення.
Значення раннього віку для розвитку майбутньої особистості
Руки — інструмент тонкий, і «настроюються» вони протягом тривалого часу. Тому починати роботу з розвитку рухів рук малюка потрібно від народження. Адже дитина і у віці немовляти, і особливо у ранньому віці, має величезний потенціал для формування майбутньої особистості, зокрема її інтелектуального розвитку. Саме у ранньому віці малюк може багато здобути, але і багато втратити. Слід зауважити, що втрати цього періоду з віком компенсуються важче, а здобутки залишаються на все життя.
Не варто забувати, що саме у перші три роки життя мозок розвивається найінтенсивніше: до семи місяців мозок дитини збільшується вдвічі, до півтора року — втричі, а до трьох років становить уже 3/4 маси мозку дорослої людини.
